Перелік навчальних програм

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584 (3-4 класи),

наказ МОН від 21.03.2018 №268 (1-2 клас))

Перспективний план

курсової перепідготовки  та атестації педагогічних кадрів

Ірпінській загальноосвітній школі І ступеня № 16 на

2019- 2023 р.р.

    Учителі закладу  є учасниками методичного об’єднання вчителів початкових класів Ірпінської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №13.

     Методична робота в школі – одна із складових діяльності кожного вчителя. У закладі створений методичний  робочий куточок , де знаходяться методичні матеріали, нормативно – правові документи, технічні засоби: принтер, сканер, ксерокс. Комп’ютер під’єднано до швидкісного Інтернету.

    Учителі працюють над певною проблемною темою: створюють папки, мультимедійні презентації, наочні матеріали. Класні керівники оформляють класну кімнату різноманітними стендами, таблицями, інформаційними куточками. Педагоги школи беруть активну участь у організації та проведенні шкільних заходів:  свят, годин спілкування, круглих стлів, конкурсах та олімпіадах, а також у міських методичних об’єднаннях, семінарах, конференціях, майстер – класах, тренінгах так обласних заходах. Учителі школи є постійними учасниками інтернет – конференцій та онлайн – вебінарів. Через кожні п’ять років проходять курсову перепідготовку і атестацію та  отримують або підтверджують кваліфікаційну категорію.

Вакансії

На постійну роботу в Ірпінську загальноосвітню школу І ст.№16 потрібно:

– вихователь групи продовженого дня на платній основі – 1 ставка

– психолог                                                                           –  0.5 ставки

Вміст спойлера

Вміст спойлера

Ірпінська загальноосвітня школа І ступеня №16

Ірпінської міської ради Київської області

вул. Кулішова,14 , сел. Гостомель, Київська область, 08290, тел.( 04597)31250

e – mail : ischool16_ irpin@ ukr.net Код ЄДРПОУ 26290952

26.02.2020                                              № 3  – О

НАКАЗ

Про посилення роботи щодо

запобігання булінгу ( цькуванню)

у закладі освіти

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про місцеві державні адміністрації», ст. 11 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання і протидію домашньому насильству і насильству за ознакою статті, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 658, Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 № 564/836/945/577, Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодію педагогічних працівників з іншими органами та службами, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 року №1047, листа Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу», Порядку реагування на випадки боулінгу(цькування), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року №1646, наказу управління освіти і науки Ірпінської міської ради від 25.02.2020р. № 46-О «Про посилення роботи щодо запобігання боулінгу (цькування)  у закладах освіти м. Ірпеня, селищ Ворзель, Коцюбинське, Гостомель», з метою попередження в закладі булінгу (цькування),організації відповідної роботи, сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від булінгу та ефективного реагування на факти насильства в закладі,

Н А К А З У Ю:

1. Вчителю Рог Н.М.:
   • організувати роботу щодо протидії боулінгу (цькуванню) відповідно до нормативно – правових актів України щодо протидії боулінгу та жорстокого поводження з дітьми, зокрема Порядку реагування на випадки боулінгу(цькування), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року №1646

до 28.02.2020р.

• створити постійно діючу комісію з питань розгляду випадків боулінгу, а саме:

Голова комісії: Рог Н.М. – вчитель,керівник закладу;

Заступник голови: Лісовська Л.О., вчитель;

Секретар: Литвинчук І.А., вчитель;

Члени комісії: Босай К.Ф., вчитель;

Бишовець Т.М.

• взяти під особистий контроль питання щодо запобігання булінгу в закладі

постійно;

• затвердити план заходів, спрямованих на створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильництва та булінгу

до 13.03. 2020 року;

• забезпечувати соціально-психологічний супровід (патронаж) здобувачів освіти, постраждалих від жорстокого поводження чи булінгу

постійно;

• своєчасно інформувати про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення, управління освіти і науки, службу у справах дітей та сім’ї та орган внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) дитини

постійно;

1.7. розмістити на веб – сайті закладу матеріали про запобігання та протидію боулінгу, номери телефонів організацій та установ, служб підтримки, до яких можуть звертатися постраждалі особи, план заходів, спрямований запобігання та протидію боулінгу, порядок подання та розгляду (з обов’язковим дотриманням конфіденційності) заяв про випадки боулінгу в закладі, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та інформацію про відповідальність осіб, причетних до боулінгу.

2. Класним керівникам:

2.1.систематично проводити правопросвітницьку роботу з метою запобігання і протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми та булінгу, недопущення порушень прав учасників освітнього процесу, захисту та відновлення порушених прав

постійно;

2.2. своєчасно реагувати на повідомлення про випадки жорстокого поводження з дітьми (булінгу) або загрози його вчинення та вживати відповідних заходів для його припинення

постійно;

3. Розглядати питання щодо виявлення фактів насильництва та запобігання їх повторенню на педагогічній раді,батьківських зборах тощо

постійно;

4. 4. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Вчитель                                                     Н.М.Рог

План

заходів щодо профілактики булінгу( цькуванню)

в закладі освіти на 2020 рік

Закон про протидію булінгу ( цькуванню)

Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”

Нововведення стосується насамперед фізичного чи морального насильства  над школярами.

У законі також визначені типові ознаки булінгу: 

-систематичність (повторюваність) дії;

-наявність сторін–кривдник  (буллер),   потерпілий  (жертва булінгу), спостерігачі  (за наявності);

-дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної і/або фізичної шкоди, приниження, страх,  тривога,  підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, і/або заподіяння  соціальної  ізоляції потерпілого.

19 січня 2019 року в Україні набув чинності закон про протидію булінгу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено статтею 173-4, яка передбачає, що булінг (цькування), тобто дії учасників освітнього процесу, які полягають в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що здійснюються в щодо малолітньої або неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, в результаті чого могло бути чи було завдано шкоди психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу .Якщо цькування здійснене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф збільшується у два рази.

Телефонні лінії щодо булінгу

Дитяча лінія -116111 або 0 800 500225 (з 12.00 до 16.00)

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу -116 000

Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116 123 або 0 800 500335

Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0 800 501720

Уповноважений Президента України з прав дитини -044 2557675

Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213103

Національна поліція України – 102

 Що таке булінг та

чому про нього треба знати

    Булінг – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. 67% дітей стикалися з Булінгом В Школах В Тих Чи Інших Проявах.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психоемоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
• Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
• Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
• Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть реалістичо пояснити.
• Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соціальних мережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
• Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
• Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу

Статистика з різних джерел досить різна, але досить велика кількість українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.

Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

• Занижена самооцінка.Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
• Домашня атмосфера.Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
• Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Булінг в цифрах

За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором’язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.  44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Що робити батькам

• У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
• Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
• Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
• Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
• Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.
• Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
• Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
• Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
• Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
• Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
• Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
• Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
• Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
• Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати?

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті, хто піддаються булінгу:

• втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
• відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
• втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
• втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

• частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
• частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

• часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
• потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

За булінг каратимуть 

                                                                                                                        Затверджено

                                                                                                        Рішення педагогічної ради

                                                                                                        від 28.08.20 Протокол №_1_

                         Тимчасовий порядок

організації освітнього процесу  у

Ірпінській ЗОШ І ст.№16 в період карантину

в зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

І. Особливості роботи закладу освіти в умовах карантину

1. Вхід у приміщення школи дозволяється лише за наявності захисної маски або респіратора. Педагогічні працівники, здобувачі освіти не використовувати захисні маски під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов’язковим для педагогічних працівників.
2. Допуск до роботи персоналу школи здійснюється на підставі термометрії безконтактним термометром. Працівники з ознаками гострого респіраторного захворювання або з підвищеною температурою тіла понад 37,2⁰С не допускаються до виконання своїх обов’язків.
3. Забороняється допуск до закладу освіти батьків або супроводжуючих осіб, крім осіб, що супроводжують дітей з інвалідністю. Спілкування педагогічних працівників з батьками здійснюється дистанційно за допомогою будь-яких засобів зв’язку.
4. Усі працівники та здобувачі освіти проходять інструктажі щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів, профілактичні навчання, зокрема щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації.
5. Педагогічними працівниками перед початком занять проводиться опитування учнів щодо їх самопочуття та наявності симптомів респіраторної хвороби. У разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби, за відсутності батьків, здобувачі освіти тимчасово ізолюються в спеціально відведеному приміщенні закладу, інформуються батьки (інші законні представники) та приймається узгоджене рішення щодо направлення до закладу охорони здоров’я.
6. Дотримання працівниками та здобувачами освіти правил особистої гігієни, соціального дистанціювання, уникнення масових скупчень обов’язкове.
7. Усі працівники закладу після використання засобу індивідуального захисту (1 маска на 3 год  роботи) повинні ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.
8. Використані маски, респіратори слід викидати лише у відповідні контейнери з позначкою.
9. Педагогічним працівникам необхідно уникати організації видів діяльності, які вимагають безпосереднього фізичного контакту між учнями: зменшити кількість комунікаційних вправ, не використовувати групових ігор, що передбачають тактильний контакт. Ранкові зустрічі проводити із дотриманням соціальної дистанції.
10. На всіх входах до закладу організовуються місця для обробки рук антисептичними засобами. Місця для обробки рук позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук .
11. Пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами мінімізувати, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу в одному і тому самому кабінеті..
12. Використовуємо паперові рушники. Використання багаторазових рушників заборонено. Основним заходом гігієни рук в умовах закладу є миття рук з милом. Використання антисептиків доцільне лише в тому випадку, коли відсутній доступ до проточної води з милом. Протирання рук вологими серветками з метою знезараження або як заміна миття рук або антисептичної обробки не рекомендується.

14. Після проведення занять у кінці робочого дня проводити очищення і дезінфекцію поверхонь (в тому числі дверних ручок, столів, місць для сидіння, поручнів тощо).

    15. Після кожного навчального заняття проводити провітрювання впродовж не менше 10 хвилин.

ІІ. Організація навчальних занять

1. Початок занять у 1-4-х класах розпочинається 0 8.30.
2. З метою запобігання утворення скупчення учасників освітнього процесу, вхід до закладу відбувається за певним маршрутом та графіком:

Вхід через запасний вхід

1 клас – 8.00 – 8.15

4 клас – 8.10 – 8.25

Вхід через центральний вхід

2 клас  –  8.00 – 8.15

3 клас  –  8.10 – 8.25

                            ІІІ. Організація харчуванн

1. 1. Особливості роботи роздаткового пункту в умовах карантину

1.1. здобувачі освіти та працівники школи заходять у приміщення їдальні в засобах індивідуального захисту, дотримують соціальну дистанцію;

1.2. харчування надається школярам за умови ретельної обробки ними рук із використанням рідкого мила та застосування паперових чи електрорушників, наявних  біля рукомийників;

1.3. за одним столом розміщується не більше 4-х осіб (відстань між столами в їдальні не менше 1,5м);

1.3. працівник роздаткового пункту виконує свою роботу лише в засобах індивідуального захисту із дотриманням  правил їх використання;

1.4. працівник роздаткового пункту видає страви у захисній масці/респіраторі, захисних окулярах/ захисному щитку, одноразових рукавичках.

1.5.   після кожного зняття засобів індивідуального захисту (захисних масок одноразових рукавичок) перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту, працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити  антисептичним засобом.

2. 2. Графік харчування здобувачів освіти 1-4-х класів

Вимоги до поводження з використаними засобами індивідуального захисту

Керівник закладу організовує централізований збір та утилізацію використаних засобів індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, гумові рукавички, захисні щитки, паперові серветки) в окремі контейнери/урни  з кришками та поліетиленовими пакетами з подальшою утилізацією згідно з укладеною угодою на вивіз твердих побутових відходів.

Контейнер встановити біля входу в заклад, коридорі.

Поліетиленові пакети з контейнера, у якому зібрано використані засоби індивідуального захисту замінювати після заповнення, щільно зав’язувати та наносити маркування «використані засоби індивідуального захисту».

Щоденно здійснювати дезінфекцію контейнерів.

Схвалено                                                                     Затверджено

Рішення педагогічної ради школи                              Вчитель Ірпінської ЗОШ І ст. №16

від 28.08. 2020 року                                                      Наказ від 28.08.2020р. № 19-О

Протокол № 1                                                                ____________  Н.М.Рог

Освітня програма

Ірпінської загальноосвітньої

школи І ступеня №16

Ірпінської міської ради

Київської області

Зміст:

ВСТУП

Розділ 1. Цілі та задачі освітнього процесу школи .

Розділ 2. Опис “моделі” випускника школи ,досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Розділ 3. Навчальний план та його обґрунтування. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання.

Розділ 4. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у             ньому педагогічних технологій.

Розділ 5.Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

ВСТУП

Освітня програма Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеня № 16 Ірпінської міської ради  розроблена відповідно до Коституції України (ст.53), на виконання  Законів України «Про освіту», « Про загальну середню освіту», Постанови  Кабінету міністрів України від 21.02.2018р. №87 « Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», Постанови  Кабінету міністрів України від 24.07.2019 №688 « Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» (у 1-3 кл.), Постанови Кабінету Міністрів України №462 від 20.04.2011 « Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (у 4 класах), Типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти (розробленої під керівництвом Савченко О.Я 1-2 класи ,наказ МОН України №268 від 21.03.2018); Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (для 3- 4 класів, наказ МОН України №407 від 20.04.2018), наказу МОН України від 08.10.2019 № 1272 « Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.» (для 1-2 класів), наказу МОН України від 08.10.2019 № 1273 « Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.» ( для 3 класу). У освітній програмі закладу визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Освітню програму закладу побудовано із врахуванням таких принципів:

– дитиноцентрованості і природовідповідності;

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

– науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

– наступності і перспективності навчання;

– взаємозв’язаного формування ключових і предметних

компетентностей;

– логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних

компетентностей;

– можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані

курси;

– творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

– адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних

можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма закладу передбачає:

– формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентност дитини

– виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного

емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

– утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної

діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Розділ 1

Цілі та задачі освітнього процесу закладу

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта з 2018 р. передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми використовуватимуться внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Провідною метою  освітнього процесу школи є підвищення якості освіти.

Засобами реалізації даної мети є:

• повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей ;
• різнобічне використання досягнень шкільного періоду;
• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;
• впровадження методик особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання і розвитку учнів;
• технологічність методик навчання;
• моніторинговий супровід освітнього процесу;
• адекватна підготовка педагогічних кадрів .

Школа ставить перед собою наступні першочергові завдання:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма спрямована на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Педагогічний колектив працює у тісній співдружності з батьками та громадськістю міста. В школі створений батьківський комітет, який постійно працює  над зміцненням матеріально-технічної бази школи. Загальні батьківські збори проводяться систематично. Оформлена відповідна документація роботи всіх управлінських підрозділів закладу. Розроблені і діють Правила для здобувачів освіти закладу, розпорядок роботи школи.

Всього в школі навчається 54 дитини  у 4 класах.

Мережа класів і кількість учнів:

2020-2021н.р. – 54 учнів(1кл.- 11 уч., 2кл.- 15 уч., 3кл.- 18 уч., 4кл.- 10уч.)

Розділ 2

Опис моделі випускника школи, досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом

Навчання в школі стає інтерактивним, розкриває внутрішні особливості учнів, що формує компетентну особистість учня в різних сферах діяльності.

Образ випускника початкової школи :

-сприйняття та розуміння учнями таких цінностей, як “родина”, “школа”, “учитель”, “батьківщина”, “природа”, “дружба з однолітками”, “повага до старших”;

-потреба виконувати правила для учнів, уміння розрізняти добрі та погані вчинки людей, правильно оцінювати свої дії та поведінку однокласників, зберігати порядок і дисципліну у школі та громадських місця;.

-наявність досвіду участі в підготовці та проведенні суспільно корисних справ, здійснення індивідуального й колективного вибору доручень і завдань у процесі організації життєдіяльності у класі та школі;

-спостережливість, активність і старанність у навчальній праці, стійкий інтерес до пізнання. Сформованість основних рис індивідуального стилю навчальної діяльності, готовності до навчання в основній школі;

-оволодіння найпростішими комунікативними вміннями та навичками: уміння говорити та слухати; здатність співпереживати, співчувати, виявляти увагу до інших людей, тварин, природи. Сформованість первинних навичок саморегуляції;

-високий рівень морального розвитку (гуманізм, совісність, гідність, толерантність);

-сформованість особистісних якостей громадянина України,

-сформованість потреби у самовдосконаленні, здатність до творчої діяльності,

-звичка до нормативної поведінки, розвинена емоційна сфера, сформовані етичні потреби;

-сформованість системи знань у відповідності до держстандартів та програми школи.

Випускники школи повинні вміти:

-гнучко адаптуватися до постійно змінних життєвих ситуацій, самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці;

-самостійно і критично мислити, бачити труднощі, шукати шляхи раціонального їх подолання, використо­вувати сучасні технології, генерувати нові ідеї, творчо мислити;

-грамотно працювати з інформацією (збирати не­обхідні для дослідження факти, аналізувати їх, висувати гіпотези, узагальнювати, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами, формувати аргументо­вані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати існу­ючі проблеми)-,

-бути комунікабельним, контактним у різноманітних соціальних групах, запобігати конфліктним ситуаціям або вправно виходити із них;

-самостійно працювати над розвитком власної мо­ральності, інтелекту,     культурного рівня.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 3

 Навчальний план та його обґрунтування

Освітня програма закладу окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1,2) ;

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН (таблиця 3);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

На основі освітньої програми складається навчальний план школи. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани школи передбачають реалізацію освітніх галузей  Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

  Перелік освітніх галузей. Освітню програму закладу укладено за такими освітніми галузями:

для 1-3 класів:

-Мовно-літературна                       -Мистецька

-Іншомовна                                     -Фізкультурна

-Математична                                -Технологічна

-Я досліджую світ                         -Інформатична

Для 4 класу:

-Мови і літератури                           -Природознавство

-Суспільствознавство                      -Технології

-Мистецтво                                       -Здоровя і фізична культура

-Математика

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

У 4 класі освітня галузь “Мови і літератури” з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети “Українська мова (мова і читання)”, “Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)”, “Іноземна мова”.

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі”.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується окремими предметами “Образотворче мистецтво” і “Музичне мистецтво”.

Освітня галузь «Мовно-літературна» у 1 класі буде реалізуватися через інтегрований курс «Навчання грамоти», у 2 класі – через « Українську мову» і «Читання»; у 3 кл. через «Українську мову» і «Літературне читання»;  у 1-3 класах –  «Математична»- через навчальний предмет «Математика»; «Іншомовна» – через навчальний предмет «Англійська мова» ; «Я досліджую світ» – через навчальні предмети «Природознавство»  та «Основи здоров’я»; «Технологічна» – через навчальний предмет «Дизайн і технології»; «Мистецька» – через навчальні предмети «Образотворче мистецтво»  та  «Музичне мистецтво»; «Фізкультурна» – через навчальний предмет «Фізична культура». у 2-3 класах « Інформатична» – через навчальний предмет

« Інформатика»;

Освітньою програмою Закладу для 1-3 класів за Новою українською школою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

       Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік; для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах школи.

У 1-4 класах може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517; лист МОН України від 18.05.2018 №1/9-322).

      Варіативна частина робочого навчального плану передбачає додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової – математики та української мови.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно  Державних стандартів початкової загальної освіти  години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу  школи за 5-денним навчальним тижнем.

З урахуванням індивідуальних здібностей та стану здоров’я учнів може бути організовано навчання за індивідуальною формою відповідно до  Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8, зі змінами внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2016 № 624.

ТАБЛИЦЯ 1

Навчальний план

для  1 – 2  класів  з українською мовою навчання                                                                                  

 складений відповідно до    Типової освітньої програми  для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268), Типової освітньої програми  для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. 3 клас (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273),, освітньої програми закладу

 ТАБЛИЦЯ 2

        Навчальний план

для  4  класу з українською мовою навчання

                                                                             складений відповідно до додатку 1

Типової освітньої програми  закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407), освітньої програми закладу

Розділ 4

 Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у             ньому педагогічних технологій

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Організація освітнього середовища:

-нововведення в освіті потребують  змін в організації сучасного освітнього середовища. У зв’язку з тим, що в шкільному житті зросте частка групової, ігрової, проектної і дослідницької діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього простору. Крім класичних варіантів класних кімнат доцільно використовувати новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. Перед школою поставлено завдання відшукати окремі приміщення з відкритим освітнім простором, що дозволить розширити поле діяльності за межі класу. У плануванні і дизайні освітнього простору першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

Основними формами організації освітнього процесу в школі є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Структура 2020/2021 навчального року

1.Початок та закінчення навчального року.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020/2021 навчальний рік розпочнеться 1 вересня 2020 року святом – День знань – і закінчиться не пізніше 1 липня 2020 року.

2.Поділ на семестри.

Навчальні заняття для учнів 1-4 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 31грудня 2020 року,

ІІ семестр – з 11 січня по 31 травня 2021 року.

3.Проведення канікул.

Упродовж навчального року для учнів 1-4 класів проводяться канікули:

осінні – з 05 жовтня по 11 жовтня 2020 року,

з 16 листопада по 22 листопада 2020 року;

зимові – з 01 січня по 10 січня 2021 року;

весняні – з 22 березня по 28 березня 2021 року,

Державна підсумкова атестація у 4 класі проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014 року №1547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №157/26602.

Навчальні екскурсії та навчальна практика проводяться згідно додатку до листа МОН України від 06.02.08 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Розділ 5

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Концепція Нової української школи (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 ( у 1-3 класах), Державного стандарту загальної початкової  освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 (у 4-х класах), «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДсанПіН 5.5.2.008-01),  власного Статуту,  забезпечує одержання учнями початкової освіти на рівні Державних стандартів.

Таблиця 3

Перелік навчальних програм

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584 (4 класи),

наказ МОН від 21.03.2018 №268 (1-2 клас),