Перелік навчальних програм

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584 (3-4 класи),

наказ МОН від 21.03.2018 №268 (1-2 клас))

Перспективний план

курсової перепідготовки  та атестації педагогічних кадрів

Ірпінській загальноосвітній школі І ступеня № 16 на

2019- 2023 р.р.

    Учителі закладу  є учасниками методичного об’єднання вчителів початкових класів Ірпінської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №13.

     Методична робота в школі – одна із складових діяльності кожного вчителя. У закладі створений методичний  робочий куточок , де знаходяться методичні матеріали, нормативно – правові документи, технічні засоби: принтер, сканер, ксерокс. Комп’ютер під’єднано до швидкісного Інтернету.

    Учителі працюють над певною проблемною темою: створюють папки, мультимедійні презентації, наочні матеріали. Класні керівники оформляють класну кімнату різноманітними стендами, таблицями, інформаційними куточками. Педагоги школи беруть активну участь у організації та проведенні шкільних заходів:  свят, годин спілкування, круглих стлів, конкурсах та олімпіадах, а також у міських методичних об’єднаннях, семінарах, конференціях, майстер – класах, тренінгах так обласних заходах. Учителі школи є постійними учасниками інтернет – конференцій та онлайн – вебінарів. Через кожні п’ять років проходять курсову перепідготовку і атестацію та  отримують або підтверджують кваліфікаційну категорію.

Вакансії

На постійну роботу в Ірпінську загальноосвітню школу І ст.№16 потрібно:

– вихователь групи продовженого дня на платній основі – 1 ставка

– психолог                                                                           –  0.5 ставки

Вміст спойлера

Вміст спойлера

Ірпінська загальноосвітня школа І ступеня №16

Ірпінської міської ради Київської області

вул. Кулішова,14 , сел. Гостомель, Київська область, 08290, тел.( 04597)31250

e – mail : ischool16_ irpin@ ukr.net Код ЄДРПОУ 26290952

26.02.2020                                              № 3  – О

НАКАЗ

Про посилення роботи щодо

запобігання булінгу ( цькуванню)

у закладі освіти

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про місцеві державні адміністрації», ст. 11 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання і протидію домашньому насильству і насильству за ознакою статті, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 658, Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 № 564/836/945/577, Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодію педагогічних працівників з іншими органами та службами, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 року №1047, листа Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу», Порядку реагування на випадки боулінгу(цькування), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року №1646, наказу управління освіти і науки Ірпінської міської ради від 25.02.2020р. № 46-О «Про посилення роботи щодо запобігання боулінгу (цькування)  у закладах освіти м. Ірпеня, селищ Ворзель, Коцюбинське, Гостомель», з метою попередження в закладі булінгу (цькування),організації відповідної роботи, сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від булінгу та ефективного реагування на факти насильства в закладі,

Н А К А З У Ю:

1. Вчителю Рог Н.М.:
   • організувати роботу щодо протидії боулінгу (цькуванню) відповідно до нормативно – правових актів України щодо протидії боулінгу та жорстокого поводження з дітьми, зокрема Порядку реагування на випадки боулінгу(цькування), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року №1646

до 28.02.2020р.

• створити постійно діючу комісію з питань розгляду випадків боулінгу, а саме:

Голова комісії: Рог Н.М. – вчитель,керівник закладу;

Заступник голови: Лісовська Л.О., вчитель;

Секретар: Литвинчук І.А., вчитель;

Члени комісії: Босай К.Ф., вчитель;

Бишовець Т.М.

• взяти під особистий контроль питання щодо запобігання булінгу в закладі

постійно;

• затвердити план заходів, спрямованих на створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильництва та булінгу

до 13.03. 2020 року;

• забезпечувати соціально-психологічний супровід (патронаж) здобувачів освіти, постраждалих від жорстокого поводження чи булінгу

постійно;

• своєчасно інформувати про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення, управління освіти і науки, службу у справах дітей та сім’ї та орган внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) дитини

постійно;

1.7. розмістити на веб – сайті закладу матеріали про запобігання та протидію боулінгу, номери телефонів організацій та установ, служб підтримки, до яких можуть звертатися постраждалі особи, план заходів, спрямований запобігання та протидію боулінгу, порядок подання та розгляду (з обов’язковим дотриманням конфіденційності) заяв про випадки боулінгу в закладі, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та інформацію про відповідальність осіб, причетних до боулінгу.

2. Класним керівникам:

2.1.систематично проводити правопросвітницьку роботу з метою запобігання і протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми та булінгу, недопущення порушень прав учасників освітнього процесу, захисту та відновлення порушених прав

постійно;

2.2. своєчасно реагувати на повідомлення про випадки жорстокого поводження з дітьми (булінгу) або загрози його вчинення та вживати відповідних заходів для його припинення

постійно;

3. Розглядати питання щодо виявлення фактів насильництва та запобігання їх повторенню на педагогічній раді,батьківських зборах тощо

постійно;

4. 4. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Вчитель                                                     Н.М.Рог

План

заходів щодо профілактики булінгу( цькуванню)

в закладі освіти на 2020 рік

Закон про протидію булінгу ( цькуванню)

Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”

Нововведення стосується насамперед фізичного чи морального насильства  над школярами.

У законі також визначені типові ознаки булінгу: 

-систематичність (повторюваність) дії;

-наявність сторін–кривдник  (буллер),   потерпілий  (жертва булінгу), спостерігачі  (за наявності);

-дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної і/або фізичної шкоди, приниження, страх,  тривога,  підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, і/або заподіяння  соціальної  ізоляції потерпілого.

19 січня 2019 року в Україні набув чинності закон про протидію булінгу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено статтею 173-4, яка передбачає, що булінг (цькування), тобто дії учасників освітнього процесу, які полягають в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що здійснюються в щодо малолітньої або неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, в результаті чого могло бути чи було завдано шкоди психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу .Якщо цькування здійснене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф збільшується у два рази.

Телефонні лінії щодо булінгу

Дитяча лінія -116111 або 0 800 500225 (з 12.00 до 16.00)

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу -116 000

Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116 123 або 0 800 500335

Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0 800 501720

Уповноважений Президента України з прав дитини -044 2557675

Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213103

Національна поліція України – 102

 Що таке булінг та

чому про нього треба знати

    Булінг – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. 67% дітей стикалися з Булінгом В Школах В Тих Чи Інших Проявах.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психоемоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
• Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
• Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
• Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть реалістичо пояснити.
• Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соціальних мережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
• Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
• Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу

Статистика з різних джерел досить різна, але досить велика кількість українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.

Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

• Занижена самооцінка.Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
• Домашня атмосфера.Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
• Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Булінг в цифрах

За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором’язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.  44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Що робити батькам

• У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
• Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
• Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
• Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
• Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.
• Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
• Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
• Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
• Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
• Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
• Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
• Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
• Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
• Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати?

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті, хто піддаються булінгу:

• втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
• відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
• втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
• втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

• частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
• частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

• часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
• потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

За булінг каратимуть